Дистанційне навчання

16 квітня

Я досліджую світ
Тема:"Як ставитися до інших"

        Розповідь

   -Буває, що діти чинять неправильно, бо не знають, як треба. І тим самим викликають до себе погане ставлення людей. Жити дуже важко, коли ти відчуваєш байдуже, а то й неприємне ставлення інших. Треба бути товариськими, чемними, не бути жадібними.

Обговорення ситуацій морального змісту.

Ситуація 1.Коли трамвай поїхав, його раптово хитнуло, і Оленка ненароком штовхнула жінку, яка стояла попереду. Дівчинка зразу ж промовила «чарівне слово» і невдоволення на обличчі жінки змінилося посмішкою. 
  1. Як ви думаєте, яке ж «чарівне слово» промовила дівчинка?
  2. Які ви ще знаєте «чарівні слова»?
  3. А якою була б реакція жінки, якби дівчинка не промовила цих слів? 
Ситуація 2. По вулиці йшла жінка. За нею — два хлопчики. У перехожої впала на тротуар рукавичка. Один із хлопчиків гукнув тітоньку та сказав, що вона загубила рукавичку. А другий підбіг, підняв її та віддав жінці. 
 1. Хто з хлопчиків вчинив правильно?
 2. Чому ви так думаєте?
Ситуація 3. Мама дала Дмитрику цукерки, щоб він почастував своїх товаришів. Коли Дмитрик вийшов у двір, то побачив, що серед друзів був і його кривдник — Сергійко, який часто грубо його штовхав, обзивав. Дмитрик замислився, як йому вчинити – чи пригощати Сергійка, чи ні? 
 1. Як би ви вчинили на місці Дмитрика?
 2. Чи траплялося з вами щось подібне? 
 3. Як ви себе поводили?

  Робота з прислів’ями. 
Прочитайте і поясніть зміст:
 Хто добра людям бажає, той і сам добро має. 
 Життя дано на добрі справи. 
 Хто швидко допоміг, той двічі допоміг. 
 Ввічливих і лагідних скрізь шануют
 Теплі слова зігрівають душу людині.
 Дерево міцне корінням, а людина — друзями.

Опрацювання с.56 підручника.

Навчання грамоти
Тема:"Закріплення вмінь писати вивчені букви. Написання буквосполучень та речень. 
Вибірквий диктант."

1. Каліграфічна хвилинка. Пропишіть  маленьку букву, яка є спільною для слів  ставок, вікно і слива.
 (в)

— Рядкова буква в («ве») складається з двох елементів: верх­ньої петлі й овалу.

2.Запис букв під диктовку.Запишіть бук­ви: л, с, а, і, р, т, д, и, к.

3.Списати речення,додавши потрібні  слова

4.Вибірковий диктант:

Перевір себе.Слова,які потрібно записати у зошит: білка,колобок.чапля,пилка,ґуля.


Навчання грамоти 
Тема:"Алфавіт. Звуки мовлення. Букви. Алфавітні назви букв. Опрацювання вірша Б. Заходера «Буква «Я». Розігрування сценки за змістом вірша"
(Ч.2,с.76 - 79)

Вивчаємо вірш:

А, Бе, Ве, Ге, Ге, Де, Е -
літер перших сім іде.
Є, Же, Зе, И, І, Ї, іЙ -
це порядок їх такий.
Ка, еЛ, еМ, еН, О, Пе, еР -
знаємо про це тепер,
еС, Те, У, еФ, Ха, Це, Че -
з голови це не втече.
Ша, Ща, ь (м'який знак), Ю, Я -
це вся азбучна сім'я.

-Як називається азбучна сім я?

Алфавіт-сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; азбука, абетка.

 Слово «алфавіт» походить від перших 2 букв грецької азбуки: альфа і віта.

Слово «абетка»- від назв перших букв українського алфавіту-  а,б

азбука — старослов’янського «аз» і «буки».

Букв у алфавіті — 33:

позначають приголосні звуки — 22;

позначають голосні звуки — 10;

не позначає звука (ь) — 1.

Робота з підручником. Виразне читання вірша

 Б. Заходера «Буква «Я»

Дизайн і технології

Тема:"Смачна грушка. Робота з пластиліном. Виготовлення із пластиліну плоских зображень фруктів. Ліплення грушки за зразком"
Відгадайте загадки:

Сидить баба у коморі, а коса її на дворі. (Морква)

Стоять коні на припоні, вузлики зняті, та не можна розв'язати (Огірок)

Кругла, а не місяць, біла, а не папір, з хвостиком, а не миша. (Piпa)

А ось дві сестрички, червоні в них личка. (Bишенька)

Червоненькі має щоки і округлі всі боки.

Он на гілочці, здаля

просить: з'їж мене, маля! (Яблуко)

Що за фрукт на смак хороший
І на лампочку він схожий,

Бік зелений сонцем гріє,

Він жовтіє й червоніє?

(Груша)

Правила під час роботи з пластиліном і стеком

ü Розминати і розгортати пластилін потрібно на дощечці;

ü Розрізати пластилін стекою;

ü Невикористаний пластилін класти в клітинку упаковки;

ü Після завершення роботи з пластиліном руки витирати серветкою;

ü Не брати пластилін до рота, не торкатися брудними руками обличчя, очей, одягу;

ü Не чіпати зошити, книги, гумки — скрізь будуть жирні плями, на яких жодна ручка не пише.

Мистецтво

Тема:"НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ ТА ІГРАШКИ.  Українські народні музичні інструменти. Слухання: гра на волинці (дуді);  Й. С. Бах «Волинка» . Виконання: придумування мелодії до вірша про весну"

Народну музику виконують на різних музичних інструментах. У багатьох народів Європи набула популярності волинка. Українці називають цей інструмент коза або дуда.

Гра на волинці (дуді). Й. С. Бах. Волинка. 

https://www.youtube.com/watch?v=pqP6SiJ3B1c&list=RDpqP6SiJ3B1c&index=1

Як у музиці відтворено звучання волинки?

Сьогодні ми познайомимось із                     старовинним    музичним інструментом - волинкою. Звучання волинки нагадує народні духові інструменти, але влаштована вона так, що може одночасно грати і мелодію, і акомпанемент. Вона являє собою досить великий мішок зі шкіри або міхура тварини, надутий повітрям. В цей мішок вмуровані кілька трубок.

      Одна трубка схожа на дудочку, яку виконавець тримається не поперек, а уздовж корпусу, вниз. У ній є ігрові отвори, як у сопілок чи інших духових інструментів. На цій трубці, затискаючи по черзі отвори, грають мелодію. Інші трубочки призначені для виконання супроводу до мелодії. Кожна може видавати тільки один звук, гуде по-своєму. Коли виконавець притискає волинку до себе (він тримає її перед собою або під пахвою), повітря виходить з мішка через ці трубочки, і вони починають видавати монотонні, безперервні звуки, гудіти. Виходить маленький духовий оркестрик або ансамбль: звучить і мелодія, і 

акомпанемент.

      На волинці грають зазвичай на відкритому повітрі, так як звук її сильний, пронизливий. Нею супроводжують виконання народних танців.

Волинка — це чи не єдиний духовий інструмент, в супроводі якого музикант може одночасно й співати. Досягається це так. Волинщик, вдуваючи повітря, виконує вступну мелодію, що може повторюватися кілька разів, доки резерв повітря не заповнить міх. Потім музикант натискає ліктем на міх, повітря надходить в ігрову і бурдонні трубки, вони звучать, а музика може в цей час проспівати куплет пісні про те, як йому гарно живеться «на верховині». Далі, під час перегравання, знову набирається повітря і все повторюється... Навіть у нас в Україні на  Гуцульщині є багато різних волинок (інша назва – «дуда») з пристосуваннями для нагнітання повітря руками і навіть ногами. Всі деталі волинок майстри прикрашають різьбленням, паленням, набойками металу тощо.

Українськими народними музичними інструментами є бандура, сопілка, бубон та інші.

До народних інструментів належать також свищики. Завдяки цим іграшкам діти висвистували, як соловейки, зозульки, синички та інші пташки. Такими свищиками в Україні колись закликали весну.