21 листопада
Понеділок
День Гідності та Свободи відзначають 21 листопада
Я досліджую світ
Тема:"Материки Землі.Особливості природи материків.Природні зони Євразії."
На величезній території Євразії є всі природні зони Північної півкулі, які мають добре виражене широтне простягання: в арктичному географічному поясі — арктичні пустелі, у субарктичному — тундра і лісотундра, в помірному — тайга, мішані і широколисті ліси, лісостепи і степи, напівпустелі і пустелі.
Для лісостепу характерна наявність
лучних степів і лісів. У вигляді майже безперервної смуги вона простягнулася
від передгір’їв Карпат до Алтаю.
Степи являють собою рівнинні території,
які в природних умовах були вкриті трав’янистою рослинністю, що утворювала
суцільний або майже суцільний покрив із ковили, типчака, тонконога й інших
рослин.
Степи змінюються пустелями й
напівпустелями помірного поясу. Тут жарке літо, відносно прохолодна зима,
випадає невелика кількість опадів.
Українська мова
Тема:"Правильно пишу слова з апострофом після префіксів."
Урок в ZOOM на платформі Єдина Школа
Апостроф пишеться після префіксів з кінцевим твердим приголосним перед «я», «ю», «є», «ї».
Переглянь відео.Виконай завдання.
.png)
Математика
Тема:"Десяткова система числення. Розряди і класи"
Перші десять одиниць називаються одиницями першого розряду,
десять одиниць першого розряду становлять одну одиницю другого розряду - десяток; десять одиниць другого розряду - сотню,
десять сотень - одну одиницю четвертого розряду - тисячу і т. д.
Кожні три послідовні розряди, починаючи з першого, утворюють клас.
Десяткова система числення — це позиційна система числення із основою 10, кожне число в якій записується за допомогою 10-ти символів, цифр — 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.
Урок в ZOOM на платформі Єдина Школа
Літературне читання
Тема:"В. Нестайко.Була б охота,залагодиться важка робота. «Як ми в космос літали»
Всеволод Нестайко (нар. 30 січня 1930, Бердичів, Житомирська область, — пом. 16 серпня 2014, Київ, Україна)— беззаперечний класик сучасної української дитячої літератури. Щоранку на вулиці Шовковичній, у самому центрі Києва, можна зустріти високого сивого чоловіка з песиком на повідку. Час від часу він жартівливо посварюється на свого Дюка й усміхнено-замріяно крокує далі... На нього не полює зграя фотографів і телекамер, проте його книжками зачитуються мільйони дітей «від 2 до 102...», і якби зібрати воєдино всю їхню до нього любов — вона осяяла б усю Україну...
1. Опрацювання першої частини оповідання В. Нестайка «Як ми літали в
космос» , до слів «Минають останні секунди»)
—
Поміркуйте, про що може йтися у творі з таким заголовком.
2) Виразне
читання тексту вчителем.
— Чи
справдилися ваші припущення?
Орбіта
— шлях руху небесного тіла штучного супутника землі.
Катапульта
— тут: механізм для старту літака.
Виварка
— посуд, в якому виварюють білизну.
Фізкультхвилинка
4) Читання
оповідання учнями «ланцюжком».
—
Хто є головними персонажами оповідання?
5) Аналіз
змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
—
Від чийого імені ведеться розповідь у творі?
—
Чому автор вирішив залишити Землю?
—
Кого він запросив у компанію?
—
Які були підстави у Ромки розлучатися із Землею?
— Як
хлопці готувалися до польоту?
— З
чого вони зробили ракету? Як її назвали?
—
Які харчі взяли із собою в дорогу?
— Знайдіть і
прочитайте абзаци, в яких є такі речення:
·
І я запросив у компанію свого найщирішого друга й однокласника Ромку.
·
Ця каменюка, впавши з висоти, мала привести в дію механізм.
·
Вийшло дуже м’яко, тепло й зручно.
7) Гра «Засічка — кидок».
За командою «кидок» — усі діти починають
читати напівголосно текст.
За командою «засічка» зупиняються й олівцем
позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз.
(Але не більше трьох разів.)
Під час повторного читання діти
переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це
доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом
результати покращуються.
Учитель читає, замінюючи слова, учні
виправляють «помилку».
Я
задумав побудувати ракету (супутник) і назавжди полетіти в космос.
Копали
під бочкою яму (траншею), встановлювали пружини, ресори і важилі.
Ми з
Ромкою в тиші (мовчанні) стоїмо біля супутника «Ліра».
2. Хвилинка
творчості та фантазії
— Як
ви вважаєте, що трапилося з героями далі?
VI. Підсумок уроку
— Яке оповідання почали читати на
сьогоднішньому уроці?
— Що найбільше зацікавило вас у цьому
оповіданні?
VII. Домашнє завдання
Урок в ZOOM на платформі Єдина Школа
Мистецтво
Тема:"Декоративно - ужиткові вироби кримських татар. Створення орнаменту в стрічці за кримсько-татарськими мотивами (олівці, фломастери)(с.46-47)"
Орьнек – це традиційний орнамент у декоративно-ужитковому художньому мистецтві кримських татар. Орнаментом оздоблювали різноманітні предмети побуту та культу: одяг, тканини, ювелірні вироби, меблі, архітектурні об'єкти, надгробки.
Орьнек належить до найдавніших досягнень культури кримськотатарського народу. Це унікальне явище світової культури, пов'язане своєю тематикою, символікою з давньою історією Криму, з усіма цивілізаціями, які пройшли через цю землю: скіфською, античною, візантійською, тюркською. Найвищого розквіту декоративне мистецтво кримських татар досягло у період Кримського ханства від другої половини XV ст. до кінця XVIII ст. Орнаментальне мистецтво кримських татар зародилось, пройшло довгий і складний шлях синтезу, одержало свій розвиток і продовжує розвиватися.
В Кримському ханстві діяла система цехового виробництва. В кожному великому місті працювали цехи ремісників: ткачів, ювелірів, вишивальників, кушнірів, мідників тощо. Високохудожні вироби купувала кримська знать; також вони знаходили своїх покупців в інших країнах. Крім професійного ремісничого виробництва, були поширені хатні ремесла, зокрема вишивка та ткацтво.
Погляньте на красу кримськотатарської вишивки:
Немає коментарів:
Дописати коментар