Блог вчителя початкових класів Шаботіної Лариси Володимирівни

10 лютого

Четвер

Українська мова

Урок в ZOOM

Математика

Урок в ZOOM

Мистецтво

Тема:"Картини М.Приймаченко.Контрастні кольори.Зображення фантастичної тварини(гуаш)"(с.72-73)

Приймаченко Марія Авксентіївна народилася 12 січня 1909 році в селі
Болотня на Київщині, де і провела все життя.
Дитинство Марії Авксентіївни було затьмарене страшною недугою поліомієлітом. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір.
М.Приймаченко:
« - Починалося все це так. Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату… «
Талант Примаченко відкрила киянка Тетяна Флору. 1936 року Марію Авксентіївну запрошують до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва. Її творчість стає різноманітнішою — Марія малює, вишиває, захоплюється керамікою.
Та на художницю нелегко було вплинути. Вона назавжди зберегла ”уміння не вміти”. Звірі й квіти на її картинах справді далекі від реальності: жаба грає на золотій трубі, одуд , мавпа живе з крокодилом, левиця робить фіззарядку, а лев спочиває на ліжку. Літак — із крилами жар-птиці, а в поїзда вагони — з очима.
М.Приймаченко пояснювала:
«- В дорозі цікаво, поїзд собі їде й роздивляється. У мене все не так, але воно живе.»
Марія Приймаченко малювала обома руками - правою і лівою - на звичайному ватмані пензлями фабричного виготовлення, використовувала гуаш та акварель.
Марія Приймаченко намалювала понад 800 картин, 650 з них зберігається в Київському музеї українського народного декоративного мистецтва.
Народне мистецтво відкриває шлях до мудрості, любові та розуміння теми боротьби світла й темряви, добра і зла. Природні явища і реальні форми надихають майстрів на розкриття цієї одвічної теми. Невичерпним джерелом натхнення для Марії Приймаченко є народні традиції, вірування, світогляд.

Усе своє життя Приймаченко малювала і писала звірів, риб, птахів. Якщо зібрати їх разом, то утворився б величезний, дивовижний звіринець. Художниця населила його домашніми тваринами і лісовою звіриною, пташками небесними, болотяними тварюками і рибою океанською. Звірами добрими, ласкавими, забавними і звірами злими, хижими, небезпечними. Тваринами, що мешкають у Поліссі і в джунглях, у далекій Африці, побаченими на картинці в книжці і що виникли лише в уяві. І існують вони разом, у єдиному, нероздільному просторі творчої фантазії художниці: сміються і плачуть, дружать і ворогують.